(Зразок допису для перевірки працездатності блогу)
От і осінь вже чаклує в лісі. Відгуло, віддзвеніло лагідне літо. Тихо...
Раніш, було, аж у вухах лящало від пташиного щебетання, а зараз коли-не-коли промайне якась зграйка, неголосно між собою перегукуючись, і знову тиша… Хіба що ворона ні сіло ні впало над вухом каркне. Та так голосно, що в бідних пічкурів душа в п'яти. Або сорока помітить мене з вудочкою, вмоститься недалечко й починає свої лісові новини з подробицями переказувати. А коли стомиться й виговориться, шукає іншого слухача.
